Ампір

Ампір. У перекладі з французької означає Імператор. Це величний стиль, який не терпить дрібних і непоказних предметів декору. Кімнати створені в кращих традиціях Ампіру були з високими стелями, великою кількістю світла і великою кількістю предметів інтер’єру, червоного, синього, білого і золотих кольорів.

Ампір — стиль, що підкреслює всі грані і тонкощі класицизму. Широке застосування отримав в Архітектурі, Мистецтві та Дизайні.
Своїми коренями стиль Ампір йде глибоко в історію. Є породженням імперіалізму і класицизму. За волею долі, став завершальною фазою в розвитку класицизму 18 століття. Ще в часи становлення Наполеона Бонапарта, цей стиль був визнаний, як стиль імператорських хором.

Творцями ампіру вважаються звичайні піддані Наполеона, яким поставили за мету підкреслити велич і могутність Наполеона за рахунок зміни інтер’єру спальні.

Головними рисами стилю ампір в інтер’єрі є холодні тони, і величезна кількість блискучих предметів декору. У 18 столітті французи використовували для декору ампирем абсолютно все, що знаходиться в приміщенні. Вважається, що Ампір — це сукупність холодних кольорів, з використанням великої кількості предметів архітектури, а також предметів старовини і найголовніше золота.
В Архітектурі Ампір по справжньому величний. При використанні стилю в архітектурі головним умови було дотримання габаритів. Ампір увазі в собі щось громіздке, величне, що змусить захоплюватися не тільки красою, але й розмірами. В Європі вісімнадцятого століття, всі заможні родини намагалися відтворити ідею даного Імператорського інтер’єру.
Крім габаритів, ампір відрізняли симетрія і прямолінійність.

Класичними для Ампіру квітами вважаються:
Багряно-червоний.
Золотий.
Жовтий.
Помаранчевий.
Білий.
Найпоширенішими кольорами є червоний і золотий. Інтер’єр повинен бути перенасичений червоним, з використанням орнаменту та вишивки золотого кольору. Дане поєднання кольорів визнано підсилює величний вигляд.
Наполеон казав:» Ці холодні кольори, цей блиск і величезні габарити всіх предметів наводять на жах. Цей інтер’єр починає тиснути своїм авторитетом і величчю».

В історії Росії перше згадування про даному стилі з’явилося в часи правління Олександра першого. Привіз ампір в Росію, французький архітектор Анрі Монферрана. Француза запросив, сам імператор Олександр, для проектування Ісаакіївського собору. У Росії звістка про новий напрямок сприйнялася по різному, і в різних містах йому приписувалися різні характерні ознаки.
З часом, ампір в Росії став ділитися на Московський та Санкт-Петербурзький. У місті з берегів Неви, стиль став трохи віддалятися від класицизму, тому істинним Російським ампіром вважається Московський стиль. Також у Росії в 30-ті роки двадцятого століття, можна виділити Сталінський ампір. Шкода, що тривало це відродження, трохи менше двадцяти років.

Варто зазначити, що на сьогоднішній день, ампір має широке поширення, але мало хто при створенні даного інтер’єру може почерпнути істинний дух величі з минулого.

Так само Вас може зацікавити: